Г Е О Г Р А Ф
І Я
«УКРАЇНА І СВІТОВЕ
ГОСПОДАРСТВО»
(52 години, 1,5 години на тиждень)
|
Кількість годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учня/учениці
|
|
1
|
ВСТУП
|
|
|
|
Суспільна географія в системі географічних
наук. Об’єкти вивчення суспільної
географії. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.
Методи економіко-географічних досліджень.
Дослідження
Видатні економіко-географи.
|
Учень/учениця:
називає об’єкти вивчення суспільної
географії;
знаходить інформацію про видатних
пояснює актуальність
і необхідність вивчення суспільної географії;
аналізує методи
економіко-географічних досліджень;
встановлює зв’язок суспільної географії з іншими науками;
оцінює значення для людства знань з суспільної географії
|
|
9
|
Розділ
І. Національне та світове господарство
|
|
|
4
|
Тема 1. Національне господарство.
Національне господарство. Валовий
внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП), індекс
людського розвитку (ІЛР).
Секторальна модель економіки. Сектори
національної економіки України. Поняття «економічний розвиток» та його
складники.
Інституціональна структура національної
економіки. Форми просторової
організації виробництва. Чинники розміщення виробництва..
Практична робота
1. Аналіз секторальної структури національного
господарства України.
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять «національне господарство»,
«валовий внутрішній продукт», «валовий національний продукт», «індекс
людського розвитку», «підприємство», «виробництво», «послуга»;
наводить приклади
чинників розміщення виробництв своєї
місцевості (сировинний, паливно-енергетичний, водний, транспортний,
науково-технічного прогресу, трудових ресурсів, екологічний, чинник
споживача, військово-стратегічний);
характеризує особливості секторальної структури
господарства, чинники розміщення виробництва і надання послуг та форми
просторової організації виробництва (концентрація, комбінування, спеціалізація,
кооперування, агломерування).
порівнює форми організації виробництва;
пояснює зміни у комплексі національної економіки України;
аналізує сучасну секторальну структуру національного
господарства України
|
|
5
|
Тема 2. Світове
господарство.
Поняття «спеціалізація території»,
«міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий
ринок». Етапи формування світового господарства.
Типи та еволюція економічних систем.
Типізація ООН країн світу за рівнем
економічного розвитку, місце України в ній.
Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Особливості
розвитку сучасного світового господарства під впливом глобалізації.
Науково-технічний прогрес (НТП), його основні риси. Світове
господарство у період НТП, його вплив на структуру та чинники розміщення виробництва.
Практична робота
2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) а визначення їх місця у
сучасній типізації ООН.
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять
«спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний
географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок»,
«науково-технічний прогрес»;
наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією
ООН);
показує на карті країни «Великої сімки»
(G-7), «Великої двадцятки» (G-20),
нової індустріалізації (Республіка Корея, Сінгапур, Малайзія, Таїланд,
Бразилія, Мексика, Аргентина), окремі найменш розвинуті (Нігер,
Ефіопія, Афганістан, Гаїті, Кірибаті);
аналізує різні типи економічних
систем;
характеризує тенденції
розвитку світового господарства в епоху НТП (інтернаціоналізація виробництва, міжнародна
економічна інтеграція, інформатизація, глобалізація);
пояснює вплив
НТП на структуру світового господарства та темпи його розвитку;
оцінює сучасні тенденції розвитку світового господарства
|
|
5
|
Розділ
ІІ. Природні ресурси світу та України
|
|
|
1
|
Тема
1. Географічне середовище.
Географічне (навколишнє) середовище як сфера взаємодії
суспільства і природи. Природокористування та його види.
Ресурсозабезпеченість. Природно-ресурсний потенціал.
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять «географічне
середовище», «природокористування»; «природно-ресурсний потенціал», «ресурсозабезпечення»;
аналізує наслідки
взаємодії суспільства і природи;
оцінює ресурсозабезпеченість світу,
окремих регіонів і країн на основі аналізу статистичних даних;
прогнозує наслідки нераціонального
природокористування у зв’язку з обмеженістю природних ресурсів
|
|
4
|
Тема 2. Природні умови і ресурси.
Поняття про природні умови і природні ресурси. Вплив природних умов на особливості
життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України.
Класифікація природних ресурсів.
Мінеральні ресурси. Паливно-енергетичні ресурси:
найбільші в світі басейни й країни за видобутком нафти, природного газу,
кам’яного вугілля та ін. Рудні ресурси: найбільші басейни й країни з
видобутку залізних руд та руд кольорових, рідкоземельних і благородних
металів. Нерудні ресурси: найбільші райони й країни з видобутку калійних
солей, самородної сірки, алмазів. Оцінка мінерально-сировинної бази України.
Географія світових земельних, лісових, водних,
рекреаційних ресурсів, ресурсів Світового океану. Оцінка забезпечення України
земельними, лісовими, водними, рекреаційними ресурсами.
Практична робота
3.
Позначення на контурній карті найбільших
басейнів видобутку нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізної руди
та руд кольорових металів світу
|
Учень/учениця:
називає класифікацію природних
ресурсів за характером їх відновлення та належністю до компонентів природи,
основні групи мінеральних ресурсів;
показує на карті:
найбільші басейни нафти і природного газу: Перська затока,
Західносибірський та Волго-Уральський (Росія), Середньоазійський,
Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Центральноамериканський,
Техаський, Мексиканської затоки, Каліфорнійський та Аляскинський (США),
Західноканадський, Північноморський;
найбільші басейни та райони видобутку кам’яного вугілля: Рурський
(Німеччина), Верхньосілезький (Польща), Донецький
(Україна), Кузнецький (Росія), Карагандинський та
Екібастузький (Казахстан), Північно-Східний (Китай),
Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний
(Австралія);
країни, що мають найбільші поклади залізних руд: Бразилія,
Австралія, Канада, Китай, Індія, Казахстан, Україна, Росія, Південна Африка,
Швеція;
найбільші пояси залягання руд кольорових металів: Кордильєри-Анди,
«вольфрам-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки;
наводить приклади природних ресурсів
різних видів та впливу природних умов на особливості життєдіяльності та
господарювання у різних країнах світу та регіонах України;
характеризує особливості розміщення
природних ресурсів у світі;
аналізує карти світових природних
ресурсів;
пояснює проблеми і перспективи
використання природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства;
оцінює забезпечення України
різними видами природних ресурсів
|
|
29
|
Розділ
ІІІ. Структура світового господарства та її відображення в економіці України
|
|
|
4
|
Тема 1. Паливно-енергетична промисловість.
Паливна промисловість України. Джерела та шляхи
надходження паливних ресурсів в Україну. Нафтопереробна промисловість
України. Проблеми й перспективи розвитку паливної промисловості України.
Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Відновлювані джерела енергії.
Енергозбереження в Україні.
Паливно-енергетична промисловість світу. Найбільші
країни-експортери та імпортери нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Найбільші
країни-виробники та споживачі ектроенергії в світі. Енергозбереження в світі.
.
Практичні роботи (на вибір вчителя)
4.2 Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії
різними типами електростанцій в Україні, країнах Європи та світу
Дослідження. Використання енергії і тепла у домогосподарстві (за
певний період часу). Виявлення шляхів енергозбереження.
|
Учень/учениця:
називає склад паливно-енергетичної промисловості,
типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, проблеми
функціонування енергетичної галузі, шляхи енергозбереження;
наводить приклади найбільших країн-експортерів та імпортерів нафти,
природного газу, кам’яного вугілля, найбільших країн-виробників та споживачів
електроенергії в світі та Європі;
показує на карті:
ГЕС: Сань-Ся (Китай), Ітайпу
(Бразилія – Парагвай), Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська,
Дніпрогес, Каховська, Дністровська (Україна);
ГАЕС: Київська, Дністровська, Ташлицька
(Україна);
АЕС: Касівадзакі-Каріва (Японія),
Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька (Україна);
ТЕС: Запорізька, Криворізька,
Бурштинська, Зміївська,
Придніпровська, Ладижинська, Трипільська (Україна);
центри нафтопереробки: Кременчук,
Лисичанськ, Дрогобич (Україна);
характеризує особливості розвитку і розміщення галузей паливної
промисловості, перспективи застосування різних видів відновлюваних джерел
енергії в світі та Україні;
порівнює особливості
виробництва електроенергії та енергозбереження в Україні та провідних
державах світу;
аналізує шляхи надходження
паливно-енергетичних ресурсів в Україну;
оцінює динаміку виробництва електроенергії
електростанціями різних типів в Україні та країнах Європи
|
|
4
|
Тема 2. Металургія.
Значення та структура металургії у світовому
господарстві. Сировинна база та технологія виробництва чавуну і сталі.
Комбінування у чорній металургії. Кольорова металургія. Технологія
виробництва та принципи розміщення підприємств з виплавки чорних та
кольорових металів. Екологічні
проблеми металургії.
Чорна металургія України. Основні вітчизняні
металургійні райони та центри. Місце України серед країн світу за виробництвом
чорних металів.
Кольорова металургія України. Основні центри виплавки
кольорових металів в Україні. Металургія світу. Найбільші-країни виробники та споживачі чорних та
кольорових металів у світі.
Практична робота (на вибір вчителя)
5.1 Нанесення на контурну карту сировинної бази,
районів та основних центрів чорної
металургії
України. 5.2 Аналіз обсягів виробництва чорних металів в Україні та
світі.
|
Учень/учениця:
називає склад чорної і кольорової металургії,
чинники розміщення галузей, проблеми і перспективи їх розвитку;
показує на карті:
райони та центри чорної металургії в
Україні: Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське,
Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь), Донецький (Краматорськ,
Алчевськ, Харцизьк), Приазовський (Маріуполь);
центри кольорової металургії в Україні: Запоріжжя,
Побузьке, Миколаїв, Бахмут, Костянтинівка;
наводить приклади найбільших
країн-виробників
чавуну і сталі, кольорових металів в світі та Європі;
характеризує негативні наслідки впливу металургійного
виробництва на довкілля;
пояснює принципи розміщення підприємств чорної і
кольорової металургії;
аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва
металургійної продукції в Україні та світі;
оцінює значення металургії для розвитку
господарства України
|
|
3
|
Тема 3. Машинобудування.
Роль машинобудування у сучасному світі.
Структура та принципи розміщення підприємств. Спеціалізація та кооперування.
Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки машинобудування.
Машинобудування в Україні. Найбільші центри та основні райони розвитку машинобудування. Проблеми і перспективи розвитку підприємств машинобудування в Україні.
Машинобудування світу. Найбільші
країни-виробники продукції машинобудування.
Дослідження
Творчий проект «Географія моєї автомрії»
|
Учень/учениця:
називає структуру та чинники розміщення машинобудування,
проблеми і перспективи його розвитку, найбільші машинобудівні регіони світу: Північна
Америка (США, Канада), Країни ЄС, Східна та Південно-Східна
Азія (Японія, Китай, нові індустріальні країни).
показує на карті: найбільші центри (Харків, Запоріжжя, Дніпро, Київ,
Херсон, Львів, Кременчук, Миколаїв) та райони
наводить приклади
найбільших країн-виробників автомобілів, морських суден, літаків, електроніки
в світі та Європі;
характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення
машинобудування;
аналізує проблеми розвитку машинобудування в Україні;
пояснює принципи, що впливають на розміщення загального,
транспортного, точного машинобудування;
оцінює роль машинобудування у розвитку світового господарства
та в Україні;
співпрацює у малій групі співробітництва;
представляє результати дослідження
|
|
3
|
Тема 4. Хімічна та лісова промисловість.
Значення та склад хімічної промисловості.
Природно-сировинна база та використання відходів. Принципи розміщення основних виробництв
хімічної промисловості.
Хімічна промисловість України. Основні
райони розвитку хімічної промисловості в Україні. Хімічна промисловість
світу. Найбільші-країни
виробники мінеральних добрив та полімерів. Проблеми та перспективи розвитку
хімічної промисловості.
Лісове господарство та лісова
промисловість. Структура
та значення, особливості розміщення. Лісова промисловість України та
світу. Найбільші в
світі країни-виробники деревини та паперу. Проблеми й перспективи
розвитку галузі в Україні та світі.
|
Учень:
називає склад хімічної (гірничо-хімічна промисловість, основна
хімія, хімія органічного синтезу) та лісової промисловості, найбільші регіони
розвитку хімічної промисловості світу: Європа, Північна Америка (США,
Канада), Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай,
Нові індустріальні країни);
показує на карті:
найбільші райони ( Донецький,
Придніпровський, Прикарпатський)
та центри хімічної промисловості в Україні ( Слов’янськ, Лисичанськ,
Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Одеса, Вінниця, Біла Церква, Черкаси, Калуш,
Стебник);
найбільші центри лісової промисловості в
Україні: Малин, Коростень, Ковель,
Обухів, Рахів, Перечин;
наводить приклади найбільших в світі
країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу;
характеризує сировинну базу хімічної та лісової
промисловості;
пояснює чинники розміщення підприємств хімічної та лісової
промисловості, особливості спеціалізації лісової промисловості в
основних лісових поясах світу:
північному (ліси помірного поясу) та південному (вологі екваторіальні і
тропічні ліси);
аналізує зв’язки хімічної промисловості з іншими
видами виробництва;
визначає зв’язки між лісовою та хімічною
промисловістю;
оцінює вплив хімічної та лісової промисловості на довкілля,
наслідки використання лісових ресурсів у світі та в Україні
|
|
3
|
Тема 5. Виробництво побутових товарів.
Структура виробництва побутових товарів. Чинники розміщення та
склад легкої промисловості. Чинники розміщення провідних галузей текстильної
промисловості в Україні: бавовняної, вовняної, лляної, шовкової,
конопляно-джутової, трикотажної. Швейна та шкіряно-взуттєва промисловість України. Проблеми і
перспективи розвитку легкої промисловості в Україні.
Географія текстильної промисловості світу. Найбільші
країни-виробники та експортери тканин, одягу та взуття на світовий ринок.
Дослідження. Народні промисли різних регіонів України та світу.
|
Учень/учениця:
називає складові виробництва побутових товарів,
структуру легкої промисловості;
показує на карті найбільші
центри легкої промисловості в
Україні: Херсон, Чернігів, Луцьк,
Черкаси, Житомир, Рівне, Київ, Одеса, Харків;
наводить приклади найбільших в світі та Європі країн-виробників та
експортерів тканин, одягу і взуття на світовий ринок;
характеризує особливості
виробництва продукції легкої промисловості;
пояснює чинники розміщення підприємств легкої
промисловості;
оцінює роль легкої промисловості для задоволення
життєвих потреб населення
оцінює роль народних промислів в Україні та світі;
співпрацює у малій групі співробітництва;
представляє результати
дослідження
|
|
5
|
Тема 6. Сільське господарство і харчова
промисловість.
Значення сільського господарства у сучасному світі,
його структура за власністю і галузями виробництва. Виробничі зв’язки
сільського господарства з промисловістю. Природні чинники розвитку сільського господарства. Проблеми сільського господарства.
Сільське
господарство України. Структура сільськогосподарських
угідь в Україні. Структура рослинництва.Розміщення в Україні зернового господарства, технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства.
Тваринництво, його структура та розміщення в Україні.
Розвиток кормової бази тваринництва. Рибне господарство. Зональна
спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські
сільськогосподарські райони.
Харчова
промисловість України, її склад та
чинники розміщення виробництв (буряко-цукрового, олійного, маслосироробного,
плодоовочеконсервного, рибного, хлібопекарного, макаронного, борошномельного,
круп’яного, кондитерського, пивоварного, виноробного виробництв, розливу
мінеральних вод). Проблеми і перспективи розвитку харчової промисловості в
Україні.
Сільське господарство світу. Географія основних
зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Найбільші країни-виробники та експортери
сільськогосподарських культур.
Найбільші сільськогосподарські райони світу. Традиційні
галузі харчової промисловості окремих країн світу.
Практична робота
6. Аналіз зональної
спеціалізації сільського господарства України
Дослідження. Кухні світу та
України.
|
Учень/учениця:
називає структурні елементи сільського господарства, види
сільськогосподарських угідь, країни-лідери світу за виробництвом пшениці,
рису, кукурудзи, бавовнику, льону-довгунця, соняшнику, сої, цукрової
тростини, цукрових буряків, чаю, кави, какао, картоплі, країни-лідери за
поголів’ям великої рогатої худоби, свиней, овець, свійських птахів;
наводить приклади центрів та найвідоміших підприємств
кондитерської, буряко-цукрової, олійної, маслосироробної,
плодоовочеконсервної, рибної, пивоварної, виноробної промисловості України,
розливу мінеральних вод;
показує на карті райони вирощування сільськогосподарських
культур та розвитку тваринництва в Україні, основні світові райони розвитку
сільського господарства;
характеризує структуру сільського господарства та
особливості розміщення рослинництва і тваринництва відповідно до кліматичних
умов та ґрунтових ресурсів;
пояснює чинники розміщення різних галузей харчової
промисловості;
визначає зональну
спеціалізацію сільського господарства України та світу;
аналізує карти сільськогосподарських культур та
тваринництва, тенденції і показники розвитку сільського господарства, склад
харчової промисловості;
оцінює соціально-економічну роль сільського господарства у
світі, проблеми і перспективи його розвитку на сучасному етапі, місце України
в світі з виробництва сільськогосподарської продукції
|
|
5
|
Тема 7. Послуги.
Значення та структура сфери послуг: транспорт, освіта,
наука, культура, туризм, фізкультура і спорт, охорона здоров’я, торгівля,
фінансові та аутсорсінгові послуги, житлово-комунальне господарство, органи
державної влади та ін. Транспорт України. Наземні види. Залізничний
транспорт. Залізнична мережа України. Автомобільний транспорт. Найважливіші автомагістралі
України. Водні види. Найбільші морські та річкові порти України. Повітряний
транспорт. Трубопровідний транспорт. Транзитне значення нафто- та
газотранспортної системи України. Проблеми і перспективи розвитку транспорту в Україні.
Транспорт світу.
Країни, що вирізняються великою протяжністю і густотою залізниць та
автомобільних доріг. Найбільші морські порти та судноплавні річки світу.
Найбільші аеропорти світу. Найдовші нафто- і газопроводи світу. Міжнародні
транспортні коридори.
Туризм в Україні. Міжнародний туризм, його види і
географія. Найвідоміші об’єкти Світової
спадщини ЮНЕСКО в різних регіонах світу та Україні.
Освіта і наука. Охорона здоров’я. Найвідоміші
спеціалізовані центри в Україні та світі. Технополіси. Торгівля. Фінансові та
аутсорсінгові послуги
|
Учень/учениця:
називає складові сфери послуг, види транспорту і зв’язку,
суттєві ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», види
міжнародного туризму, види транспорту, що посідають перше місце за обсягом
перевезень вантажів і пасажирів у світі та в Україні, основні шляхи
переміщення вантажів і пасажирів у світі та в Україні, країни-лідери за
протяжністю залізниць, автомагістралей, тоннажу морського флоту, найвідоміші
спеціалізовані центри освіти і науки: Оксфорд, Кембридж (Велика
Британія), Гейдельберг (Німеччина), Кембридж (штат
Массачусетс, США), Прінстон (штат Нью-Джерсі, США),
найвідоміші райони в світі та Україні культурно-пізнавального, рекреаційного,
ділового туризму;
наводить приклади найбільших транспортних вузлів і
магістралей в Україні, найвідоміших об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в
різних частинах світу та Україні;
показує на карті:
найбільші
за вантажообігом морські порти: Сінгапур, Шанхай, Роттердам, Гамбург,
Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Порт-Саїд, Дурбан, Мельбурн;
найбільші
за пасажирообігом аеропорти: Атланта, О’Хара (Чикаго), Пекін-Столичний,
Токіо, Хітроу (Лондон), Шарль-де-Голь (Париж);
найвідоміші
морські судноплавні канали: Панамський, Суецький, Кільський;
найвідоміші
центри фінансових, торгівельних, освітніх, наукових, аутсорсінгових послуг в різних регіонах світу та Україні;
характеризує особливості розміщення і розвитку різних
видів транспорту, торгівлі, туризму, освіти, науки, охорони здоров’я;
порівнює види транспорту за обсягом перевезень
вантажів і пасажирів;
визначає розвиток і значення різних видів
транспорту інших послуг в своїй області;
оцінює роль сфери послуг для задоволення потреб населення,
значення української транспортної системи
у здійсненні міжнародних перевезень
|
|
2
|
Тема 8. Особливості господарства свого адміністративного
регіону.
Розвиток та розміщення господарства. Промисловість, її
склад. Структура сільського господарства, його спеціалізація. Сфера послуг:
транспорт, освіта, наука, культура, туризм, фізкультура і спорт, охорона
здоров’я, банківська справа, житлово-комунальне господарство, органи
державної влади та ін.
Дослідження
Складання туристичного маршруту для ознайомлення з
цікавими об’єктами своєї місцевості
|
Учень/учениця:
характеризує структуру промисловості та сільського
господарства, види транспорту та сфери послуг у своїй місцевості;
наводить приклади підприємств і закладів сфери послуг, що
працюють у регіоні;
пояснює вплив
природних умов і ресурсів на розвиток місцевого господарства;
аналізує взаємозв’язки між складовими господарства
на прикладі певної території;
визначає об’єкти своєї місцевості для ознайомлення
туристів;
оцінює рівень розвитку
сфери послуг у регіоні
|
|
5
|
Розділ IV.
Міжнародне співробітництво та глобальні виклики людства
|
|
|
1
|
Тема 1. Форми зовнішніх економічних зав’язків.
Форми міжнародного співробітництва: зовнішня торгівля, міжнародні кредитно-фінансові відносини, науково-технічні зв’язки, надання послуг, міжнародний туризм. Обсяги і структура зовнішньоекономічних зв’язків України. Основні країни-партнери у зовнішній торгівлі України |
Учень/учениця:
називає основні форми міжнародних відносин між
державами;
наводить приклади економічних, політичних, культурних
зв’язків між країнами;
характеризує тенденції і структуру зовнішньоекономічних
зв’язків України;
аналізує форми міжнародного співробітництва між країнами світу;
оцінює напрями співробітництва України з країнами
світу та перспективи їх розвитку з урахуванням потреб національної економіки
|
|
1
|
Тема 2. Міжнародні організації.
Міжнародні організації – результат
міжнародної економічної та політичної інтеграції. Історія створення сучасних
міжнародних організацій та їх значення у світі. Класифікація міжнародних
організацій. Інтеграція
та співпраця України зі світовими організаціями.
|
Учень/учениця:
називає суттєві ознаки понять
«міжнародна інтеграція», «міжнародні економічні організації»;
показує на карті: країни, що входять
до галузевих і регіональних міжнародних економічних організацій;
характеризує функції та основні види діяльності найбільш
впливових міжнародних галузевих і регіональних організацій;
порівнює діяльність галузевих міжнародних організацій;
пояснює участь України в міжнародних економічних
організаціях;
оцінює роль
міжнародних галузевих і регіональних організацій у розвитку світового
господарства та відносин між країнами
|
|
3
|
Тема 3. Глобальні проблеми людства.
Поняття про глобальні проблеми людства. Час та причини їх
виникнення й загострення. Проблема війни і миру. Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми.
Демографічна та продовольча проблеми. Проблема освоєння Світового океану.
Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.
Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та
міжнародних організацій у їх розв'язуванні. Сталий розвиток – стратегія людства
на ХХІ ст.
Глобальні прогнози: наукова фантастика та науково-обґрунтовані моделі
розвитку світу.
Дослідження
Прояв глобальних проблем у своїй місцевості
.
|
Учень:
називає глобальні проблеми людства;
наводить приклади «гарячих точок» на карті Європи і світу;
характеризує поширення глобальних
проблем та їх прояв на території України; складники та основні положення
концепції сталого розвитку;
аналізує сутність, причини виникнення, особливості
розвитку сучасних глобальних проблем;
показує на карті:
країни-члени Ядерного клубу (США, Велика
Британія, Франція, Росія, Китай, Індія, Пакистан), найбільші в світі
райони екологічної катастрофи (зона Чорнобильської АЕС, район Приаралля);
оцінює наслідки прояву глобальних викликів для
окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних
організацій у їх розв'язанні;
обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних
проблем;
складає прогнози майбутнього розвитку людства
|
|
3
|
РЕЗЕРВ ЧАСУ
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар